Концерт для фортепіано з оркестром.

 Тепер  ми диригуємо  оркестром.

Починаємо вивчати партитури.

Приємного  перегляду.

Веселий класний час.

ГО "Майбутні  геніїї"  провела  веселий класний час у 8 Б класі   23 гімназії. Діти   із великим задоволенням працювали з психологом, презентували  свої  проекти "Країна наших мрій", грали на  шумових інструментах і брали  активну  участь у командних  перегонах.

                                                           

 

День Казки

                                             І    отримала   ось такі  нагороди

Дуже  цікаво  було отримати  новий   позитивний   досвід.

День Казки

                      Казочка  про  Манюню.

Жила була  дівчинка  Манюня. В неї звичайно  було    інакше ім’я, але  мама завжди  називала  її лагідно: «Моя  ти манюня». Татусь називав Оленкою, бабуся – моя квіточка, а дідусь купував  завжди всілякі  смаколики. Одного разу  мама принесла книжечку і сказала: «Манюня, в мене  для  тебе є сюрприз!». Манюня  разом з мамою  розглядала картинки в книжці. Мама розповідала про дитячий  садок, про  діток, про вихователів. Манюні  дуже  подобалось грати з дітками і можливо   вона також захотіла  ходити в дитячий  садок. Все ніби добре, але ж у тому  садку  не було  мами. А  без  мами  сумно і страшно. 

                                                                                                          

   

 Наступного  дня  Манюня з мамою  пішли на прогулянку. Мама повела Манюню в справжній  дитячий  садок познайомитись з вихователькою, з дітками. Манюні все  сподобалось у садочку, особливо коли вона міцно-міцно  тримала  маму  за  руку.

Наступив  той день, коли Манюню  відвели в садочок. І що саме несподіване для Манюні, це те,що мама її залишила там саму. Чужі  тітоньки, чужі дітки, все незнайоме, а мами поряд немає. Як же це тяжко чекати, коли прийде  мама, а може  вона не прийде  ніколи. Від цих думок сильно-сильно стискалось щось у грудях, а з очей  лились  сльози.

В дитячому садочку  була  одна цікавинка. До дітей у  групу  приходили різні іграшки. Звичайно вони не приходили самі. Їх приносила з собою  тьотя, яка з дітками  співала і  танцювала. Іграшки розповідали діткам різні  історії.    

Манюні  дуже  подобалось  розмовляти та співати разом  з ведмедиками та білочками.

 

Пройшло не так  багато часу і Манюня  зрозуміла, що в садочку вона буде гратися з дітками, а ввечері по неї прийде  матуся  чи татусь. Манюня вже не плакала, коли мама вранці відводила її до дитячого  садочка.

 

Матуся цілувала її і казала: « Манюня, будь розумницею, після  сну я по тебе прийду».Так розпочалося самостійне  життя  Манюні і воно  виявилось  дуже  цікавим.

                                                                  

Красота

Три хвилини кольоровомузичної  гармонії  для душі.